Поступово формат MP3 став негласним форматом зберігання музичних записів. Поруч із побутовими плеєрами й відтворенням із ПК все впевненіше крокують їхні молодші побратими, що звуться MP3-плеєри.
У першу чергу подібні обладнання різняться типом носія:
Решта, що можуть відтворювати плеєри, на мій погляд, несуттєво й мало використовується: WMA, Real Audio, AAC, ASF.
Далі звертаємо увагу на харчування. Звичайним варіантом є пальчикові або мізинчикові батарейки. Як правило вони входять у комплект. Але краще відразу прикупити пари комплектів акумуляторів великої ємності й зарядку до них. Звичайно, це влетить у копієчку, але окупиться буквально за пару місяців використання плеєра.
Зверніть увагу на екран плеєра (а він повинен бути). Крім індикації стану батарей, незайвим буде й відображення назви пісні, її тривалості й супровідної інформації. Відображення номера пісні недостатньо.
У плеєрі повинен бути присутнім еквалайзер для вибору бажаного звучання музики. В ідеалі він повинен бути, що довільно настроюються, але в загальному-те підійде й із твердими установками. Якщо у вашому плеєрі немає еквалайзера, то необхідного звучання доведеться домагатися в аудіоредакторі перед записом в МР3-плеєр.
Плеєр має пам'ять досить великого обсягу від 64 МБ до 1 ГБ і вище. Тому гріх не мати можливості використовувати плеєр у режимі звичайного носія, наприклад, щоб тягати із собою необхідні файли. Потрібно уточнити цю можливість. В ідеалі плеєр повинен підключатися до персонального комп'ютера по інтерфейсу mini-USB, краще USB. Версія протоколу 2, тому що USB першої версії недостатньо швидкісний - заливати музику або зливати файли буде довго.
Плеєр можна використовувати й для прослуховування аудіокниг. У цьому випадку він повинен мати можливість запам'ятовувати не тільки поточний відтворений файл, але й позицію в ньому й при наступному включенні відтворювати саме із цього місця. Незайва й функція прискореного "перемотування".
Далі розглянемо допоміжний функціонал. На борту плеєра може бути FМ-приймач для прослуховування радіопередач, диктофон, як правило, не дуже гарної якості. Перегляд відеофайлів на мій погляд не потрібний. Найчастіше плеєри постачають аудіовходом для запису музики з побутової апаратури. Якщо у вас є комп’ютер, то ця функція вам не потрібна.
Електроніка для МР3-плеєрів, як правило, стандартизована. Тому не виключено, що начинка плеєра невідомого виробника буде така ж, як у брендовій моделі. Може моя думка й помилкова, але я вважаю, що не має змісту брати брендові МР3-плеєри.
У першу чергу подібні обладнання різняться типом носія:
- CD-MP 3-плеєри. У якості носія використовується Audio-CD або CD-ROM. Їхня перевага очевидна: CD-диски можна купити будь де або записати самостійно на CD-ROM або CD-RW з персонального комп'ютера, найдешевші носії. Подібні обладнання потихеньку витісняються наступними типами, тому про них ми говорити не будемо.
- Flash-МР3-плеєри. У якості носія використовується мікросхема Flash-пам'яті вбудована в плеєр або зовнішня. Такі обладнання малогабаритні, надійні і споживають мало енергії. Однак вартість карт пам'яті усе ще велика.
- Плеєри на базі жорстких дисків. Характеризуються більшим обсягом інформації, що запам'ятовується, але чутливі до механічних ушкоджень: падіння зі стола для такого плеєра може закінчитися фатально. Крім того, вони більше по розміру, ніж їх побратими на Flash-пам'яті.
Решта, що можуть відтворювати плеєри, на мій погляд, несуттєво й мало використовується: WMA, Real Audio, AAC, ASF.
Далі звертаємо увагу на харчування. Звичайним варіантом є пальчикові або мізинчикові батарейки. Як правило вони входять у комплект. Але краще відразу прикупити пари комплектів акумуляторів великої ємності й зарядку до них. Звичайно, це влетить у копієчку, але окупиться буквально за пару місяців використання плеєра.
Зверніть увагу на екран плеєра (а він повинен бути). Крім індикації стану батарей, незайвим буде й відображення назви пісні, її тривалості й супровідної інформації. Відображення номера пісні недостатньо.
У плеєрі повинен бути присутнім еквалайзер для вибору бажаного звучання музики. В ідеалі він повинен бути, що довільно настроюються, але в загальному-те підійде й із твердими установками. Якщо у вашому плеєрі немає еквалайзера, то необхідного звучання доведеться домагатися в аудіоредакторі перед записом в МР3-плеєр.
Плеєр має пам'ять досить великого обсягу від 64 МБ до 1 ГБ і вище. Тому гріх не мати можливості використовувати плеєр у режимі звичайного носія, наприклад, щоб тягати із собою необхідні файли. Потрібно уточнити цю можливість. В ідеалі плеєр повинен підключатися до персонального комп'ютера по інтерфейсу mini-USB, краще USB. Версія протоколу 2, тому що USB першої версії недостатньо швидкісний - заливати музику або зливати файли буде довго.
Плеєр можна використовувати й для прослуховування аудіокниг. У цьому випадку він повинен мати можливість запам'ятовувати не тільки поточний відтворений файл, але й позицію в ньому й при наступному включенні відтворювати саме із цього місця. Незайва й функція прискореного "перемотування".
Далі розглянемо допоміжний функціонал. На борту плеєра може бути FМ-приймач для прослуховування радіопередач, диктофон, як правило, не дуже гарної якості. Перегляд відеофайлів на мій погляд не потрібний. Найчастіше плеєри постачають аудіовходом для запису музики з побутової апаратури. Якщо у вас є комп’ютер, то ця функція вам не потрібна.
Електроніка для МР3-плеєрів, як правило, стандартизована. Тому не виключено, що начинка плеєра невідомого виробника буде така ж, як у брендовій моделі. Може моя думка й помилкова, але я вважаю, що не має змісту брати брендові МР3-плеєри.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.